Артем Громов: Я перехитрив і захисника, і воротаря Дніпра

Артем Громов, Фото Юлия Чуйко, Время футбола

Артем Громов, Фото Юлия Чуйко, Время футбола

Гол цього півзахисника став для гостей переможним, перервавши безвиграшну серію полтавців, яка налічувала вісім матчів.

— Я — герой? — Перепитав Артем. — Ну що ви! Ми всі боролися за цю перемогу. Так, реалізував свій момент, але без партнерів гола не було б. Звичайно, дуже задоволений.

Опишіть гол, який виявився переможним?

— Вдячний Ребенку за чудовий пас. Мій гол багато в чому його заслуга. Павло постійно виконує хороші передачі з флангу. Ось він у кінці другого тайму й зробив ще одну, а я перехитрив і захисника, і воротаря «Дніпра». Опинившись у потрібному місці, просто підставив ногу.

Забиті м’ячі футболісти зазвичай комусь присвячують. А ви?

— Я — не виняток, нехай забиваю не так уже й багато — це, здається, мій четвертий гол у чемпіонаті. Але всі свої голи адресую, звичайно ж, своїй коханій дружині Діані.

Як загалом оціните гру?

— Був хороший футбол, у них були моменти, у нас. Дуже важливо, що ми добре оборонялися, все відпрацьовували ззаду, діяли компактно, допомагали один одному. А наприкінці матчу вдруге веземо додому перемогу.

— Який відрізок матчу став для вашої команди найскладнішим?

— Та, мабуть, увесь перший тайм. Було важко, якось задушливо. У ці хвилини «Дніпро» виглядав краще за нас, багато атакував. У перерві я зайшов у роздягальню, думав, усе, зараз втрачу свідомість. Потім, коли над стадіоном почало гриміти та пішов дощ, стало легше. Це, можна сказати, моя погода. Адже, як-не-як, я Громов (усміхається).

У який момент відчули, що не віддасте перемогу?

— Якщо чесно, коли забили перший м’яч, я вже тоді відчув внутрішній спокій. Упевнений був, що нарешті переможемо. Ми довго йшли до цього. І удача була на нашому боці.

Сергій Свистун після матчу сказав, що максимум, на що він розраховував, так це нічию?

— Легко з «Дніпром» не буває ніколи, до того ж на його полі: напад у дніпропетровців завжди в повному порядку. Але в глибині душі вірили в перемогу. Скільки можна — то поразка, то нічия… Набридло. А кожна серія, як відомо, колись закінчується. Ось і ми нарешті виграли, притому в упертій боротьбі. Чи провели свою найкращу гру цього року? Думаю, краща — ще попереду…

А фактор талану сильно позначився на кінцевому результаті?

— Я би так не сказав. Рахунок, як кажуть, на табло. А ми всі були єдиним колективом. Це важливо…

Можна виокремити якусь основну причину успіху?

— Складно сказати. Напевне, ми змогли реалізувати свої моменти, а «Дніпро» — ні. Хоча вони забили нам ще в першому таймі, але з офсайду, то м’яч скасували. Якби суддя його зарахував, складно припустити, як би розвивалися події.

Гравці «Дніпра» впевнені, що Селезньов не був в офсайді…

— Я перебував далеко, й оцінити об’єктивно той момент не можу. Коли подивлюся повтор, тоді щось зможу сказати.

Источник: Олександр ПЕТРОВ, «Український футбол»




Добавить комментарий

Гости не могут оставлять комментарии. Необходимо выполнить вход на сайт.